Київське “Динамо” розпочало інтенсивну серію товариських матчів у межах тренувального збору в Ізраїлі. Спершу підопічні Юрія Сьоміна розімнулися у грі з клубом “Бней Ейлат”, представником південної зони чемпіонату Ізраїлю (аналог української другої ліги). Рахунок зустрічі - 4:0. Другий суперник киян був значно серйозніший - “Маккабі” (Хайфа). Матч завершився бойовою нічиєю з рахунком 2:2. Обидва голи на свій рахунок записав Андрій Ярмоленко. Із героєм зустрічі поспілкувався кореспондент сайту “Футбол 24”. Андрій Ярмоленко якраз збирався у дорогу до Тель-Авіва, де на його команду очікував спаринг із національною збірною Ізраїлю.

- Андрію, суперечливі дані надходили з Ізраїлю стосовно кількості голів, які ви записали на свій рахунок...

- Так, я чув, що на мій рахунок записали один гол. Та пізніше цю помилку виправили. Насправді ж я відзначився дублем. Перший гол — заслуга Романа Єрьоменка, який віддав мені дуже хороший пас. Другий гол — наслідок командних дій. Ми відібрали м”яч, зорганізували цікаву контратаку, а мені залишилося лише вдало пробити на завершальній стадії атаки.

- “Динамо” значно сильніше за класом у порівнянні з “Маккабі”. Чи була відчутна перевага в очному протистоянні?

- Ми переважали упродовж перших тридцяти хвилин. Це однозначно. Пізніше ізраїльтяни вирівняли гру. Хороша це команда, яка чудово грала у пас і має багато технічних футболістів. Я можу проаналізувати перший тайм, бо відіграв лише 45 хвилин.

- Але ж ви мали можливість оцінити дії одноклубників із лави запасних...

- Так, з боку було помітно, що у другому таймі була рівна гра. Щоправда, суперник відквитав два голи, які ми забили у дебюті зустрічі.

- Чому опустили перемогу?

- Не знаю. Певен, що ніхто не розслабився. Про це слово і мови не може бути. Просто “Маккабі” забив два простенькі голи. Вони мали ще нагоди відзначитися, але нас врятував Олександр Шовковський. Зрештою, ми також не зреалізували всі гольові моменти.

- Чи дає настанови Юрій Сьомін берегти себе у товариських матчах?

- Якщо би тренер таке говорив, однаково ніхто б не слухав. Ми не бережемо себе навіть у товариських поєдинках. Жоден гравець на таке не піде. Зараз тривають збори, і кожен футболіст хоче довести, що він достойний грати в основному складі. Тому кожен викладається на всі сто.

- Чи розраховуєте сили на два тайми? Іншими словами, чи знають футболісти, що вони гратимуть лише 45 хвилин?

- Перед грою Юрій Сьомін повідомив, що ми гратимемо двома складами. Кожен матиме тайм. І лише Роман Зозуля чомусь відбігав весь поєдинок.

- А ви вже фізично готові на найвищому рівні відбігати усі дев'яносто хвилин?

- Точно сказати не можу. Все-таки це перший збір, на якому нам дають величезні навантаження. Було б важко зіграти два тайми. Але думаю, що я б витримав.

- Як ви гадаєте, на скільки процентів відновили фізичну готовність?

- Я неготовий дати відповідь на це питання. Краще на це відповість наш тренер із фізичної підготовки.

- А як у плані тактичному? Ви і далі більше часу на полі проводите на лівому атакувальному фланзі?

- Юрій Сьомін має трохи інше бачення гри. Він використовує мене як на лівому фланзі, так і на правому. Бувають моменти, що дію на вістрі атаки.

Тренер просить нас мінятися флангами. Мені байдуже, на якій позиції грати. Ось у першому матчі діяв на позиції “чистого” форварда. А вже з “Маккабі” пересувався з лівого на правий фланг і працював як на атаку, так і на захист.

- Андрію, розкажіть, як, взагалі, проходить тренувальний збір. Як вам умови в Ізраїлі? Як багато відпочинку у вашому робочому дні?

- Вільного часу майже немає, бо щодня у нас по два тренування. Лише один день ми мали вихідний. Я весь день провів у готелі, відсипався. Пізніше пішов на море. Погода тут хороша, умови також добрі. Час біжить швидко. Зранку тренування, увечері тренування...

- Учора ви не могли говорити, бо перебували на масажі...

- Так, лікарі визначають індивідуальну кількість масажів кожному. Усе залежить від проблеми футболіста. Щодо мене, то я відвідую масажний кабінет що два дні. Одна процедура триває від 20 до 40 хвилин.

- Як проводите дозвілля на святій землі?

- Стільки часу я вже в Ізраїлі, але ще не вивчив усіх умов. Бачив стіл для настільного тенісу, більярдний стіл. Але до них ще не дійшов. Коли є вільна хвилинка, то хочеться просто вилежатися. Іноді бавлюся на приставці. Командних змагань не організовуємо. “Рубаюся” лише з Романом Зозулею, з яким мешкаємо в одному номері.